Зв\’язок між фізичною формою та стресостійкістю

“У здоровому тілі – здоровий дух”. Прислів’я, яке хоча б раз в своєму житті чув кожен. Та чи замислювались ви про те, що цей лаконічний вислів втілює у собі не тільки філософську ідею, закладену ще древніми греками, але й науковий елемент, який в сучасному світі має неабияку доказову базу?

В Давній Греції вважали, що фізичний та психічний стани – взаємопов’язані. Арістотель стверджував, що спорт і гімнастика є основними чинниками оптимізації функціональних можливостей людини, які сприяють досягненню гармонії між розумом і тілом. Згідно з філософією Гіппократа, охорона здоров’я включала три основні напрямки, а саме: профілактика захворювань, безпосереднє лікування фізичних чи психічних травм, а також арт-терапевтичні заходи. За цією системою, зміцнення здоров’я включало фізичну активність як невід’ємну частину фізичного та психічного здоров’я. Підхід Гіппократа щодо надання медичної допомоги зосереджувався на цілісній моделі охорони здоров’я, стандарти та етичні правила якої діють і сьогодні.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначає здоров’я як «стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороби». На сайті https://veliki.com.ua/dir_exercise-bikes.htm ви зможете купити велотренажери, які допоможуть завжди відчувати себе бадьорим та енергійним, здоровим.

Психічне благополуччя не має єдиного універсального визначення, але воно охоплює такі фактори, як:

• прийняття себе;
• переважно хороше самопочуття та здатність добре функціонувати індивідуально чи у стосунках;
• емоційна стійкість;
• наявність і реалізація власних інтересів;
• знання та вміння використовувати свої унікальні або сильні сторони характеру;
• відчуття зв’язку з вашим оточенням.

Психічне благополуччя не виключає наявність негативних чи болісних емоцій, таких як розгубленість, гнів, страх, чи навіть горе – всі вони є частиною нормального життя. Проте, воно характеризується тим, як саме ми реагуємо на життєві злети та падіння.

Вартим уваги є те, що психічне благополуччя — більш широке поняття, яке включає в себе і психічне здоров’я. В той час як благополуччя стосується загальної здатності людини справлятися зі звичайними життєвими стресами, продуктивно працювати та робити внесок у свою спільноту, психічне здоров’я стосується певних ознак і симптомів. ВООЗ передбачає, що стани психічного здоров’я також включають психічні розлади і відхилення. Тобто наявність у людини певного психічного розладу не унеможливлює її здатності відчувати психічне благополуччя. Це означає, що психічне благополуччя може бути доступно кожному. Дії, які направлені на зміцнення, профілактику чи лікування психічного здоров’я, як компоненти психічного благополуччя можуть бути розроблені для окремих осіб, конкретних груп або цілих груп населення. Всесвітньою організацією охорони здоров’я був розроблений план дій для покращення психічного здоров’я населення, який зобов’язаний реалізовуватись державами-членами ВООЗ, але існують рекомендації, які дозволяють втілювати заходи з підтримки та покращення психічного здоров’я на індивідуальному рівні. Національний інститут психічного здоров'я (США) до таких заходів відносить гаступні:

• збалансована дієта та достатня кількість води;
• достатня кількість сну;
• наявність діяльності, яка приносить задоволення;
• пріоритезація справ;
• зосередження уваги на позитиві;
• підтримка зв’язку з близькими людьми;
• регулярні фізичні вправи.

Вплив більшості з цих заходів на психічне здоров’я є інтуїтивно зрозумілим. Здебільшого, саме зв’язок фізичної активності з психічним здоров’ям викликає найбільше запитань і вважається неочевидним. Це й не дивно, адже механізми впливу фізичних навантажень на емоції, настрій і психіку в цілому, досі активно досліджуються. Проте не виникає сумнівів в тому, що регулярна фізична активність чинить позитивний ефект на психічне здоров’я. І якщо знання давніх греків про зв’язок між фізичним і психічним здоров’ям формувались емпірично, то зараз цей аспект має наукове підґрунтя.

На сьогоднішній день існує багато наукових праць, які досліджують зв’язок фізичної активності з психічним здоров’ям. Кількість робіт в цій області постійно зростає. Насамперед, вивчено широкий спектр психологічних наслідків фізичної активності, включаючи вплив на настрій, самооцінку, когнітивне функціонування, симптоми депресії та в якість життя в цілому.

Варто відзначити, що на відміну від поширеного уявлення про фізичну активність, як про конкретні вправи чи комплекс тренувань, на базовому рівні фізична активність визначається, як будь-який рух вашого тіла, який залучає м’язи та витрачає енергію. Саме тому фізична активність, як один з методів досягнення психічного благополуччя відкриває перед людиною широкий спектр можливостей для вибору тих занять і їх варіацій, що підходять саме їй.

Наразі немає однозначної відповіді щодо механізму впливу фізичної активності на психічне здоров’я, проте існують численні гіпотези, які розділяються на психологічні і фізіологічні. Найбільш ймовірно, що справжній ефект фізичної активності на психічне здоров’я досягається поєднанням психологічних і фізіологічних механізмів.

До психологічних аспектів сприятливого впливу фізичної активності на психічне здоров’я відносять:

1. Зміщення уваги. Припускається, що фізична активність допомагає відволіктись від несприятливих подразників, що призводить до покращення настрою під час та після тренування
2. Самоефективність. Оскільки фізична активність є складною діяльністю і часто сприймається, як виклик – регулярні заняття дозволяють підвищити впевненість у собі внаслідок успішного подолання цього виклику.
3. Соціальна взаємодія. Фізична активність часто супроводжується збільшенням соціальної взаємодії, яка виникає у осіб, котрі обирають схожі типи тренувань чи фізичних навантажень. Взаємна підтримка людей, яких об’єднує певний тип фізичної активності відіграє важливу роль у впливі фізичних вправ на психічне здоров’я.

Дослідження в області нейробіології фізичних вправ дозволяють виділити наступні фізіологічні аспекти впливу тренувань на психічне здоров’я:

1. Моноаміни. Це – речовини, що регулюють взаємодію між нервовою системою та органами, наприклад – адреналін, серотонін. Нервові мережі, нейрони яких використовують моноаміни для забезпечення передачі інформації, залучені в регуляцію багатьох процесів, зокрема емоцій, когнітивних процесів, пам'яті, уваги, збудження та ін. Було виявлено, що фізична активність збільшує передачу моноамінів у мозку. Оскільки ліки, які підвищують або знижують активність тих чи інших моноамінових нейромедіаторів, використовуються у фармакотерапії хворих з психічними розладами, такими як депресія чи тривожні стани, припускається, що збільшення передачі моноамінів під час фізичної активності має схожий терапевтичний ефект на психіку людини.
2. Ендорфіни. Це – сполуки, що допомагають нервовій системі регулювати (зокрема покращувати) емоції та боротися з болем. Ряд досліджень показав, що ендорфіни вивільняються в мозку людини після тривалого фізичного навантаження. Вони відіграють важливу роль у стимуляції частин мозку, пов’язаних із мотивацією та задоволенням, і таким чином можуть опосередковано впливати на позитивний настрій.

Дослідження ефективності використання фізичних вправ для лікування та/або профілактики психічних розладів є важливими, особливо з огляду на швидке зростання населення похилого віку та, як наслідок, зростання поширеності нейродегенеративних захворювань і депресії.

Мета-аналізи наявних на сьогоднішній день досліджень в цій області свідчать, що фізичні вправи можуть бути допоміжним засобом лікування багатьох психічних розладів та стабілізувати нервово-психічний стан.

Наприклад, є дані щодо зв’язку між регулярними фізичними вправами, зокрема аеробними та силовими, і зменшенням симптомів депресії. Ці ефекти були суттєвими у людей похилого віку та осіб, які мають легкі симптоми. В той же час, є докази того, що регулярні фізичні вправи запобігають розвитку депресивних розладів у здорових людей.

Таким чином фізичні вправи відіграють значну роль у профілактиці психічних захворювань, а також виконують допоміжну роль у медикаментозному лікуванні депресії.

Загалом, серед позитивних ефектів фізичних вправ на психічне здоров’я можна виділити наступні:

• регулярні фізичні вправи можуть допомогти вам краще спати. А хороший сон є запорукою стійкого емоційного стану;
• вправи можуть покращити ваше відчуття контролю над собою, здатність справлятися з проблемами. Люди, які регулярно займаються спортом, часто повідомляють, що вони відчувають себе краще від факту досягнення поставленої мети;
• вправи можуть відволікти вас від негативних думок і дати можливість спробувати новий досвід;
• спорт дає можливість спілкуватися та отримати соціальну підтримку, якщо ви тренуєтеся з іншими;
• вправи підвищують ваш рівень енергії;
• фізична активність може стати виходом для ваших негативних емоцій;
• дозовані навантаження зменшують напругу скелетних м’язів, що допоможе вам почуватися більш розслабленим.

Особливої уваги потребує вплив фізичної активності на стрес. Російсько-українська війна змусила усіх громадян України відчувати перманентний стрес. Стрес є одним з факторів, що безпосередньо впливає на психічне здоров’я і благополуччя. Яким чином фізичні вправи впливають на зниження стресу? По-перше, фізичні вправи можуть змінювати рівень кортизолу, відомого гормону стресу. По-друге, стрес, навіть якщо він незначний, може спричинити проблеми зі здоров’ям через недостатній приплив крові до серця, а фізична активність впливає на те, як ваше тіло переробляє кисень, одночасно покращуючи кровообіг. Також, не варто відкидати медитативний ефект фізичної активності. Повторювані дії, такі як ходьба, їзда на велосипеді, веслування, біг і, загалом, аеробні вправи, можуть стати свого роду медитацією для зменшення стресу.

Існують дані, які свідчать про те, що активні люди менш схильні до депресії, ніж неактивні. На сайті https://veliki.com.ua/ua/ ви зможете обрати різні товари для активного відпочинку та спорту, що допоможе впоратися з депресією та відчувати себе бадьорим, енергійним.

Ці дані є гарною новиною, для всіх тих, хто досі вів малоактивний спосіб життя, адже коли б ви не почали вводити в вашу рутину фізичні вправи — це достовірно позитивно вплине на ваше психічне благополуччя. З точки зору нейробіології фізичних вправ, найбільш ефективними по відношенню до психічного здоров’я є вправи низької або середньої інтенсивності.

За даними департаменту здоров’я Австралії, особам віком від 18 до 64 років рекомендується займатися фізичною активністю кожен день аби за тиждень накопичувалось від 2,5 до 5 годин помірної активності або від 1,25 до 2,5 годин інтенсивної діяльності чи еквівалентної комбінації обох. Варто купити термобілизну в інтернет-магазині Veliki, щоб комфортно займатися спортом та не замерзнути у холодну погоду.

Найкращим рішенням сьогодні стане вибір фізичної активності, яка підходить саме вам. Це не тільки стане профілактикою перевантаження психіки, а також,неодмінно приведе до психічного та емоційного благополуччя.